Я вийшла на балкон н1чного м1ста,
Перед1 мною краэвид вогн1в,
Захопити б неповторним зм1стом
Думки 1 таэмниц1 сн1в.
Лунають зкуки пяно1 г1тари,в тво1х об1ймах я тремчу,
Пов1льно в1дпустивши сво1 чари,
На крилах почутт1в лечу.
В очах тво1х н1ме питання
«чи у вв1 сн11 чи наяву ми у саду знайшли кохання?»

--цей сад я долею назву.
Блукають там кумедн1 зв1р1 ,
Яких немало у Казках,
Що б в них ти б з радыстю пов1рив,
Але в душ1 лиш неп1дробний страх.
Казки ц1 нам розпов1дають загублен1 у час1 кобзар1 ,
Що п1снею майбтнэ уявляють
Про чорний  1 червоний кольори.,яких багато в т1м саду,
Де чути голос соловя,
Життя  з тобою проведу,
Бо ти це молод1сть моя………..